Вчора проводила урок української лутератури у формі диспута за темою «Стара і нова школа». Про мову автора і мову дійових осіб за оповіданням І.Франка «Грицева шкільна наука».
Оповідання було задано вчителем на самостійне опрацювання, не всі діти були готові, у зв'язку з цим виникали проблеми з проведенням уроку.
Але, я впоралася! Дітям урок сподобався, всі залишились задоволені, окрім вчителя. Чому то їй здалося, що я задаю дітям провокаційні питання.

Цитую: "Чи справді стара школа нічого не могла навчити дітей?"

Не розумію, що в цьому питанні провокаційного? Так, може завдяки саме такій школі, яка описана у творі, ми отримали таких видатних людей як І.Франко і багато інших. Але ж у дітях потрібно виховувати любов і повагу до своєї школі і своїм учителям Вони повинні розуміти,  що їм пощастило в тому, що вони вчаться в завсім іншій,  в сучасній школі, яка краща і за матеріальним забеспеченням, і за методами навчання, і за ставленням учителів до своєї праці.

Тому з вчителем я абсолютно не згодна.